Виконав роботу якісно – отримав гідну оплату. Цей принцип мотивації добре працює для дорослих. Але чи буде він таким же ефективним для дитини, батьки якої «купують» її високі оцінки або допомогу вдома? У чому різниця між платою та винагородою, за які заслуги дитину можна заохотити грошима, навіщо дітям потрібні кишенькові гроші та чи потрібно платити своїм дітям — читайте у статті.
Оплата хороших оцінок
Чи потрібно платити дитині за оцінки? Іноді батьки обирають шлях грошового заохочення дитини за успіхи у школі, якщо у якийсь момент її успішність починає падати. Намагаючись зацікавити та мотивувати школяра, батьки пропонують йому якусь схему оплати та штрафів. Кожен вибирає найбільш прийнятний метод, але зазвичай їх суть зводиться до батога і пряника.
✓ Метод пряника. Батьки пояснюють дитині, що навчання у школі — це теж робота, за яку вона має отримувати гроші. Високі оцінки оплачуються грошима або подарунками, а за низькими слідує покарання та позбавлення частини зароблених грошей.
✓ Метод батога. За високі оцінки батьки нічого не платять, бо навчання – святий обов'язок школяра. А ось за «незадовільно» чи погану поведінку покарання штрафами у вигляді позбавлення кишенькових грошей.
І начебто спочатку все добре: школяр старається, виконує домашні завдання, підтягує оцінки й добре поводиться в школі. Але з часом виявляється, що ці методи мають суттєві недоліки:
- Дитина боїться отримати двійку, тому що не хоче втратити джерело доходу. У результаті процес навчання асоціюється в неї зі страхом, а не з творчістю та пізнанням;
- дитина починає вдаватися до нечесних методів отримання високих оцінок: списування, завантаження готових робіт в інтернеті, виправлення оцінок у журналі та щоденнику;
- у дитини формується неправильна мотивація — вона починає вчитися не заради знань, а заради грошей. Якщо батьки перестануть платити школяру, її прагнення вчитися зникне.
Оцінка — не абсолютний показник, що дорівнює знанням школяра. Дитині важливо зрозуміти, що вона вчиться для себе, а не заробляє гроші за допомогою оцінок. Обов'язок батьків — не оплачувати оцінки, а створювати школяреві умови для освіти, допомагати та підтримувати його у навчанні.
Оплата допомоги вдома
Щоб зняти з себе частину домашнього клопоту і залучити дитину до праці, батьки оплачують її допомогу вдома. Це можуть бути дрібні доручення (сходити в магазин, помити посуд, погуляти з собакою) або більші (помити машину або посидіти з молодшою сестрою).
Розмір грошової винагороди заздалегідь обмовляється і варіюється в залежності від складності доручення. Батьки розумно міркують, що краще заплатять за роботу своїй дитині, ніж сторонній людині (наприклад, няні). Але цей шлях теж помилковий, бо:
- дитина звикає отримувати гроші за те, що є її обов'язком;
- дитина знецінює гроші, які так легко їй дістаються (наприклад, помив посуд — заробив 50 грн). В майбутньому він не зможе адекватно оцінювати свою роботу, збирати гроші або аналізувати, на що їх краще витратити;
- дитина не захоче допомагати батькам безкорисливо, якщо знає, що може отримати за це гроші;
- у міру дорослішання дитини батькам доведеться торгуватися та підвищувати ціни за її послуги, бо кілька гривень «на морозиво» вже перестануть її задовольняти.
Не можна сплачувати за прання одягу, прибирання в кімнаті або миття посуду. Поясніть дитині, що ці навички самообслуговування стануть у пригоді їй у майбутньому.
За інші домашні обов'язки платити також не варто. Кожен із членів сім'ї робить посильний внесок у домашнє господарство. Несправедливо, якщо гроші за це отримує лише дитина.
Чому не можна платити дітям за оцінки та допомогу вдома
Товарно-ринкові відносини в сім'ї віддаляють батьків та дітей один від одного та руйнують довірчі стосунки. Купюра замість щирої похвали від батьків виглядає для дитини як відкуп.
На думку Дмитра Карпачова, фінансове стимулювання лише шкодить вихованню. Діти стають жадібними та звикають отримувати гроші, не докладаючи зусиль.
До того ж гроші не розв'язують проблему. Якщо дитина почала погано вчитися або не хоче прибирати у своїй кімнаті, постарайтеся знайти причину такої поведінки. Допоможіть їй зробити процес навчання або допомоги вдома цікавим, щоб дитина не потребувала додаткової мотивації.
За що можна платити
Заохочення грошима має бути чимось особливим. Важливе внутрішнє відчуття дитини, що вона заслужила на цей подарунок. Можна винагородити дитину в таких випадках:
- Дитина отримує гроші за допомогу батькам, якщо їхню спільну працю оплачує стороння людина. Наприклад, тато-будівельник робить ремонт у квартирі клієнта, а син йому допомагає (тобто є співвиконавцем). І тут потрібно заздалегідь позначити вартість праці дитини та обов'язково заплатити обіцяне.
- Дитина показала видатні результати у значущій їй справі (перемога на змаганнях або шкільній олімпіаді, успішне складання іспиту).
Між оплатою та винагородою є суттєва різниця. Оплата – це компенсація за роботу, яку дитина вже вміє робити. А винагорода – це заохочення за досягнення. Нагороджуйте дитину за те, чого вона навчилася, створила, досягла сама.
Що робити, якщо ви вже платите за оцінки
Спочатку перестаньте це робити та почніть регулярно видавати дитині суворо фіксовану суму на кишенькові витрати.
Знайдіть інший спосіб заохочення за успіхи у навчанні. Замініть зовнішню грошову мотивацію цікавим спільним дозвіллям: сходіть з дитиною в похід або на концерт її улюбленої групи.
Зацікавте дитину та поясніть її вигоди від хорошого навчання. Розкажіть, що глибокі знання допоможуть їй у майбутньому здобути цікаву професію. А високий прибуток допоможе реалізувати всі її мрії.
Спробуйте пробудити внутрішню мотивацію дитини до навчання. Сходіть разом у музей, перегляньте документальні фільми або запишіть дитину на онлайн курси, які допоможуть поглибити знання з улюблених предметів.
4 причини видавати кишенькові гроші дитині
- Гроші допомагають вибудовувати стосунки з іншими дітьми. Коли у дитини є власні гроші, вона почувається впевненіше. Дитина може купити собі те, що купують інші, або почастувати друзів. Таким чином, гроші підвищують самооцінку дитини.
- Дитина отримує досвід поводження з грошима. У дитинстві дитина може оперувати лише невеликими сумами, втрата яких не завдасть шкоди бюджету сім'ї. Саме в цьому віці корисно зробити всі можливі помилки, пов'язані з грошима (втратити, позичити без повернення, витратити на щось непотрібне), щоб не повторювати їх у дорослому житті. Завдання батьків — дозволити дитині зробити ці помилки та пояснити кожну з них, щоб вона зробила правильні висновки.
- Гроші допомагають дитині сформулювати свої бажання та дають можливість їх реалізувати. А навичка усвідомлювати свої бажання — одна з найважливіших навичок розвитку особистості. Дитина не повинна витрачати свої гроші правильно з погляду батьків. Ключова ідея в тому, щоб вона витрачала гроші на власний розсуд. Коли формується зв'язок «гроші — задоволення», виникає бажання ці гроші заробляти.
- Завдяки грошам дитина починає усвідомлювати вартість та цінність речей. Вона розуміє, що гроші – це не безмежний ресурс. Дитина починає орієнтуватися у цінах та якості пропонованого товару, вчиться ставити довгострокові цілі та планувати витрати. У результаті у дитини ще в дитинстві формуються важливі навички: вибирати, порівнювати, оцінювати, приймати рішення.
Принципи видачі кишенькових грошей дитині
✓ Психологи рекомендують видавати кишенькові гроші від 6-7 років. У цьому віці діти зазвичай знають, для чого потрібні гроші та вміють їх рахувати. Поясніть дитині, що гроші видаються на особисті потреби. У цю суму не входять витрати на харчування чи проїзд.
✓ Джерело доходу має бути передбачуваним та регулярним. Тільки в цьому випадку дитина навчиться розумно витрачати, планувати витрати та накопичувати кошти.
✓ Залежно від віку дитини періодичність видачі грошей буде різною:
6-10 років — раз на тиждень;
11-14 років — раз на два тижні;
15-18 років — один раз на місяць.
✓ Не варто жорстко контролювати, куди дитина витрачає свої гроші. Щоб уникнути неприємностей, заздалегідь обговоріть із дитиною, на що витрачати гроші не можна.
✓ Не можна використовувати кишенькові гроші як метод заохочення чи покарання. Такий підхід формує у дитини нездорове ставлення до грошей.
✓ Позбавляти дитину кишенькових грошей можна лише в тому випадку, якщо вона зіпсувала чуже майно. Поясніть, що позбавляєте грошей не в покарання, а внаслідок компенсації вартості цього майна.
✓ Кишенькових грошей не має бути багато. Визначте суму, виходячи зі своїх можливостей та здорового глузду. Не варто переживати, якщо не можете давати дитині стільки грошей, скільки батьки дають її однокласникам. Твердо скажіть: «Вибач, але більше зараз я не можу тобі дати».
✓ Щороку потрібно збільшувати суму кишенькових грошей та обов'язки дитини.
✓ Якщо ви вважаєте, що дитині ще рано мати власні гроші, не відмовляйте у грубій формі. Спокійно та впевнено поясніть причину відмови.
✓ Якщо дитина втратила гроші або витратила їх на дурницю, не потрібно відшкодовувати цю суму. Нехай дитина вчиться і набуває досвіду на своїх помилках.
✓ Дайте пораду, якщо дитина збирається зробити велику дорогу покупку: підкажіть, де можна купити зі знижкою та допоможіть вибрати оптимальний варіант.
*****
Поради зі статті допоможуть вам закласти фундамент майбутнього фінансового добробуту для вашої дитини.
